Привіт, я Леся 😉, Ваша подруга, яка обожнює все, що пов'язано з військовою сферою.

  День Соборності України: Єдність, що нас тримає! Сьогодні, 22 січня, Україна відзначає одне з найважливіших свят своєї державності — День Соборності. Ця дата символізує не просто об'єднання земель, а віковічне прагнення українського народу до єдності, свободи та незалежності. Історичне значення Дня Соборності 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася подія, яка назавжди увійшла в історію як Акт Злуки (об'єднання) Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Це було епохальне рішення, що об'єднало століттями розділені українські землі в єдину соборну державу. Проголошення Злуки стало кульмінацією довгої боротьби за самостійність та національну ідентичність. Це був потужний політичний та символічний крок, який продемонстрував світові прагнення українців до життя в одній, незалежній та неподільній державі. Соборність крізь випробування На жаль, історичні обставини того часу не дозволили повністю реалізувати ідеї Собо...

  Донецький аеропорт. Місце, де люди стали незламними Донецький аеропорт перестав бути просто аеропортом ще у 2014 році. Він став рубежем. Місцем, де перевірялися не бетон і метал, а людська витривалість . Там, серед вибухів, пилу й темряви, українські воїни довели: є речі міцніші за бетон. З 26 травня 2014 року і протягом 242 днів українські захисники тримали оборону об’єкта, який ворог намагався стерти з лиця землі. Обстріли не припинялися ні вдень, ні вночі. Термінали кришилися, стіни падали, але позиції залишалися зайнятими. «Кіборги» — ім’я, яке дали вороги Вони не планували ставати легендою. Не вигадували собі назв. Але ворог сам назвав їх «кіборгами» , бо не міг пояснити, як після танкових ударів і авіаційних бомб українці знову виходили на зв’язок і відкривали вогонь. Один із захисників згадував: «Нас ховали щодня. А ми просто вставали і далі тримали оборону». Коли бетон розсипався, люди трималися одне за одного. Аеропорт як окремий світ У ДАПу був свій час — ч...

  Тепло, що сильніше за кригу: як українська взаємодопомога перемагає темряву та пласти морозу Ця зима знову перевіряє нас на міцність. Коли стовпчик термометра опускається нижче нуля, а виклики війни додають ваги кожному дню, ми знову згадуємо головний секрет нашої витривалості. Він не в генераторах чи запасах палива. Він — у вмінні простягнути руку допомоги саме тоді, коли іншому стає холодно. Ми — нація, що гріється серцями В часи, коли ворог намагається занурити наші міста в темряву та холод, кожна відкрита для сусіда розетка, кожна чашка гарячого чаю для незнайомця і кожен прихисток стають нашою спільною лінією оборони. Українська незламність — це не просто гасло, це тисячі відкритих дверей по всій країні. Місце, де кожен свій Розуміючи, наскільки важливо сьогодні мати простір, де можна не просто зігріти руки, а й відчути підтримку громади, у Києві (на території Ікспарку) продовжує діяти осередок взаємодопомоги. Це внесок у нашу спільну стійкість. У просторі підтримки доступ...

  Нацспротив — це характер, загартований морозом! Військова справа не знає поняття «несприятливі погодні умови». Коли стовпчик термометра падає значно нижче нуля, а під ногами рипить глибокий сніг, звичайне тренування перетворюється на справжній іспит для духу та тіла. Сьогодні ми розповімо, чому тактична та медична підготовка взимку — це справжній «топчик» національного спротиву. Готовність замість прогнозів Ми часто чуємо фразу: «Ми не обираємо погоду, ми обираємо бути готовими». У цих словах закладено фундамент нашої філософії. Ворог не чекатиме сонячної весни чи комфортної температури, щоб почати діяти. Саме тому навчання у найскладніших умовах — це не примха інструкторів, а життєво важлива необхідність. Виклики, що гартують навички Навчання в умовах сильного морозу додає специфічних складнощів, які неможливо імітувати в теплому приміщенні: Тактична медицина (Такмед): Спробуйте накласти турнікет за лічені секунди, коли ваші пальці німіють від холоду. Це зовсім інший рівень кон...