Мобілізація
vs добровільний вибір: або ти вирішуєш — або за тебе вирішують
Давайте
чесно!
Я спілкуюсь з великою кількістю людей кожен день, в більшості – чоловіки. Знаєте,
що пише основна маса? Так, щоб не писати матом… Ладна, поділюсь: «Живу відносно
добре) Живу сімʼєю, роботою і розвитком…», «хочу миру та добра…», «Противник війни,
За мир молюсь..» Відносно добре, бл@ть, він живе, молиться…
Ця війна
триває вже 4 роки і давно перестала бути абстракцією! Сотні тисяч людей уже
пройшли через фронт, тисячі — через поранення, але, слово ротація вже не є
актуальним, ротація впирається в мобілізацію в першу чергу!!! Нема ким робити
ротацію! А воно молиться за Мир!...
Мобілізація — це математика, а не емоції. Держава воює цифрами.
Людський ресурс — це така сама складова оборони, як техніка чи боєприпаси. Коли
лінія фронту - тисячі кілометрів, а підрозділи місяцями виконують бойові задачі
без ротації, коли війна виснажує — мобілізація стає неминучою.
І
мобілізація не питає ким ти працював, що ти планував, чи готовий ти морально. Вона
закриває потребу. Швидко. Масово. Без індивідуального підбору.
Бусифікація — це жесть, звісно жесть! Але бусіфікація – це наслідок, а не
політика! Бусифікація не з’являється на порожньому місці, вона з’являється там,
де добровільний рекрутинг не покриває потреби!
Добровольчий
вибір — це контроль над власною роллю – так було в перший період війни! Всі осознано
на ходу навчаясь та закривая потреби підрозділу, виконували завдання,
вирішували питання там, де вони здатні їх виконати.
У ТРО —
сотні підрозділів, які виконують реальні бойові та тилові задачі по всій лінії
фронту. І там катастрофічно потрібні люди з мізками, досвідом і відповідальністю.
Але не
всі мабуть розуміють, що дає добровільний контракт сьогодні – дає час на
навчання, на підготовку, дає можливість обрати напрям та фах, можливість
потрапити туди, де ти реально корисний або тобі цікаво!
Добровільний
контракт - це звісно не гарантія безпеки, це гарантія адекватності та
максимальне зниження ризиків! Це гідні фінанси, в кінці-кінців!
Ухиляння
— це стратегія страху з неменшим психологічним вигоранням без жодного сенсу, чим
в умовах військової служби! І головне — ухиляння не зупиняє систему, воно лише
змушує її діяти жорсткіше!
Добровільний
контракт — це не про героїзм, а про дорослість, про юридичну та соціальну
визначеність; чіткі обов’язки; зрозумілий статус; можливість планувати хоча б
найближче майбутнє, про гідне грошове забезпечення!
Це вибір
не «піти померти», а стати частиною СИСТЕМИ ОБОРОНИ з відкритими очима.
Війна не
закінчиться тому, що хтось не хоче в ній брати участь, але вона може
закінчитись швидше, якщо в ній будуть не випадкові, а свідомі люди.
Краще
зробити вибір самому.
Бо війна все одно зробить його за тебе.

Коментарі
Дописати коментар